Сл |
Текст |
Эф |
Сл |
Текст |
Эф |
1 | Силікати. | 0 |
8 | Природні сполуки силіцію. Більшість природних | 0 |
2 | У Періодичній системі елементів Д. І. Менделєєва | 0 |
сполук силіцію являють собою похідні полісилікатних |
бачимо, що Силіцій — це хімічний елемент, який має |
кислот. Коли до складу полісилікатів входить алюміній, |
порядковий номер 14 і розташований у IV групі. Як і всі |
тоді їх називають алюмосилікатами. Більшість гірських |
елементи цієї групи, Силіцій має чотири валентні |
порід складаються з алюмосилікатів. До найпростіших |
електрони. Саме ці валентні електрони відповідають за |
полісилікатів і алюмосилікатів належать азбест |
зв'язок між сусідніми атомами. У твердому стані для |
CaMg3Si4O12, або CaO • 3MgO • 4SiO2; польовий шпат |
силіцію характерна кристалічна ґратка, в якій кожний |
(ортоклаз) K2Al2Si6O16, або K2O • Al2O3 • 6SiO2; каолін |
атом має чотиРьох найближчих «сусідів». Атом Силіцію |
H4Al2Si2O9, або Al2O3 • 2SiO2 • 2H2O; калійна слюда |
ніби «позичає» своїм сусідам по одному валентному |
H4K2Al6Si6O24, або K2O • 3Al2O3 • 6SiO2 • 2H2O. |
електрону. |
Природні силікати під впливом вологи і вуглекислого |
3 | Поширення в природі. За поширеністю в природі | 0 |
газу повітря повільно руйнуються (вивітрюються). |
силіцій займає друге місце серед хімічних елементів |
Наприклад, розклад польового шпату (ортоклазу) |
(27,6% маси земної кори). У вільному стані в природі |
схематично можна представити таким рівнянням: K2O • |
силіцій не зустрічається. Найбільш поширеними його |
Al2O3 • 6SiO2 + CO2 + 2H2O = K2CO3 + Al2O3 • 2SiO2 • |
сполуками є діоксид силіцію SiO2 (силікатний ангідрид |
2H2O + 4SiO2 Поташ вимивається водою, а каолін утворює |
або кремнезем) і солі силікатної кислоти — силікати, |
глину з домішками піску. Оскільки польовий шпат у |
які являють собою основу всіх гірських порід. У |
природі дуже поширений, то і глина утворюється в дуже |
невеликих кількостях сполуки силіцію входять також до |
значних кількостях. |
складу організмів рослин. Близько 12% літосфери складає |
9 | Будівельні матеріали Із природних матеріалів, що | 0 |
кварц SiO2 і його різновиди, а 75% складають різні |
містять Силіцій, виготовляють скло, кераміку, цемент. |
силікати і алюмосилікати (польові шпати, слюди, |
10 | Кераміка. Вироби з глини називають керамікою, а | 0 |
амфіболи). Середній вміст К. (в масових %): в кам. |
керамічне виробництво —гончарним. Найпоширеніша |
метеоритах 18, ультраосновних гірських породах 19, |
кераміка та, що складається з різних оксидів, у тому |
основних 24, середніх 26, кислих 32,3, глинах 7,3, |
числі —оксиду силіцію(ІУ) SiO2. Із керамічних виробів |
пісковиках 36,8, карбонатних г.п. 2,4; у воді океанів |
важливе значення мають порцеляна і фаянс. |
3·10-4%. |
11 | Порцеляна — один із видів тонкої кераміки — білий | 0 |
4 | Силікатна кислота, H2SiO3- силікат валентність 2 | 0 |
матеріал, складається в основному з SiO2, А12О3 і K2O. |
Силікатна кислота дуже слабка. Вона слабкіша навіть за |
Як сировину для добування порцеляни використовують білу |
карбонатну кислоту. У воді H2SiO3 нерозчинна, але має |
глину — каолін, кварцовий пісок і польовий шпат (K2O • |
нахил залишатися в розчині в дуже роздрібненому стані, |
Al2O3 • 6SiO2). Порцеляна має невелику пористість, |
утворюючи колоїдний розчин. Силікатну кислоту можна |
через що вона водо- і газонепроникна, доволі високу |
одержати при дії на розчини силікату калію або натрію |
механічну міцність і термостійкість, електроізоляційні |
будь-якої кислоти, наприклад: Na2SiO3 + 2HCl = H2SiO3? |
властивості. З неї виготовляють санітарно-технічні |
+ 2NaCl При цьому вона виділяється у вигляді білого |
вироби, електроізолятори, предмети побуту і художні |
драглистого осаду, який містить значну кількість води. |
вироби. |
При нагріванні силікатна кислота поступово |
12 | Фаянс — керамічний матеріал, схожий на порцеляну, | 0 |
зневоднюється, а при прожарюванні повністю втрачає воду |
покритий тонкою склоподібною плівкою — поливою. Містить |
і перетворюється в силікатний ангідрид SiO2. Взагалі |
ті самі компоненти, що й порцеляна, але в інших |
силікатних кислот існує багато. їх формули прийнято |
співвідношеннях. Із фаянсу виготовляють облицювальну |
записувати як сполуки силікатного ангідриду з водою, |
плитку, посуд, художні вироби. |
зв'язуючи формули крапкою. Наприклад, формулу |
13 | Велика група спеціальних керамічних виробів | 0 |
метасилікатної кислоти H2SiO3 записують так: SiO2 • |
використовується у будівництві. З кераміки виготовляють |
H2O. Формулу ортосилікатної кислоти H2SiO4 записують: |
цеглу, панелі для стін, плитку для підлоги, черепицю, |
SiO2 • 2H2O. |
труби, а також глиняний посуд, горщики для квітів. |
5 | Крім мета- і ортосилікатної кислоти існує багато | 0 |
14 | Цемент. Цемент являє собою сірий порошок, який | 0 |
так званих полісилікатних кислот, в молекулах яких |
складається із силікатів та алюмінатів кальцію, що під |
міститься більше одної молекули силікатного ангідриду. |
час змішування з водою швидко висихає і твердне, |
Їх позначають такою загальною формулою: (SiO2)n • |
перетворюючись на каменеподібну масу. Для добування |
(H2O)m. Наприклад,і так далі. H2Si2O5, або 2SiO2•H2O; |
цементу як сировину використовують вапняк, глину та |
H4Si3O8, або 3SiO2•2H2O; H2Si4O9, або 4SiO2•H2O Солі |
інші речовини. Сировина завантажується у піч, |
силікатної кислоти називають силікатами, а |
перемішується і спікається за температури у межах |
полісилікатних - полісилікатами. їх зображають звичайно |
1400—1600 °С. Одержану масу, основними компонентами |
формулами окремих оксидів, що входять до складу даного |
якої є CaO, SiO2 і А12О3, охолоджують і перемелюють на |
полісилікату, зв'язуючи формули оксидів крапками в |
порошок. Добувають цемент різних сортів: |
єдину формулу полісилікату. |
морозовитривалий, такий, що швидко твердне, та інше. |
6 | Силікати - солі силікатної кислоти. Силікати (і | 0 |
15 | Цемент — важливий будівельний матеріал. Із суміші | 0 |
полісилікати) у воді нерозчинні, за винятком силікатів |
цементу, піску й води готують будівельні розчини. |
натрію Na2SiO3 і калію K2SiO3. |
Цемент, змішаний з водою і наповнювачами (піском, |
7 | Розчинне скло. Силікати натрію і калію одержують | 0 |
щебенем, гравієм, шлаком), утворює суміш, з тужавінням |
сплавленням кремнезему з твердими лугами або з |
якої утворюється бетон. Якщо бетоном залити сталевий |
карбонатами калію і натрію: SiO2 + 2KOH = K2SiO3 + H2O |
каркас, дістанемо залізобетон. Із нього роблять балки, |
? SiO2 + Na2CO3 = Na2SiO3 + CO2 ? Одержувані при цьому |
панелі, труби, мости, перекриття, шпали. |
сплавлені солі мають вигляд склоподібної маси. Тому |
16 | Скло—це твердий прозорий матеріал. Найпоширенішим є | 0 |
силікати натрію і калію називають розчинним склом, а |
силікатне скло, основний компонент якого — оксид |
водні їх розчини — рідким склом. Розчинне скло додають |
силіцію(ІУ) 8Ю2. Сировиною для виробництва звичайного |
до цементу і бетону, щоб зробити їх водонепроникливими. |
скла є сода Na2CO3, вапняк СаСО3 і пісок SiO2. Усі |
Ним просочують тканини і дерево для надання їм |
складові частини очищають, змішують і сплавляють за |
вогнестійкості. З розчинного скла виготовляють |
температури близько 1400 °С. Відбуваються такі реакції |
вогнестійкі замазки, силікатний клей тощо. |
(спрощено): |
16 |
«Силикати» | Силикати |
0 |