Шевченко
<<  Тарас Григорович Шевченко Тарас Григорович Шевченко  >>
Тарас Григорович Шевченко
Тарас Григорович Шевченко
В листі з заслання 22 жовтня 1847 р. до А. Лизогуба Шевченко згадав
В листі з заслання 22 жовтня 1847 р. до А. Лизогуба Шевченко згадав
Кінець травня 1843 р. Шевченко прожив у Качанівці
Кінець травня 1843 р. Шевченко прожив у Качанівці
З Качанівки Шевченко виїхав до Києва
З Качанівки Шевченко виїхав до Києва
На окремому аркуші, вирваному, очевидно, з альбома, виконано цілком
На окремому аркуші, вирваному, очевидно, з альбома, виконано цілком
На початку червня Шевченко познайомився з П.Кулішем, який тоді
На початку червня Шевченко познайомився з П.Кулішем, який тоді
Велике серце поета особливо розкривалося у ставленні до дітей
Велике серце поета особливо розкривалося у ставленні до дітей
Уже надвечір О.Чужбинський зайшов за Шевченком і побачив таку картину:
Уже надвечір О.Чужбинський зайшов за Шевченком і побачив таку картину:
21 вересня 1846 р. Шевченко одержав від Археографічної комісії велике
21 вересня 1846 р. Шевченко одержав від Археографічної комісії велике
3 жовтня 1846 р. датовані записи українських народних пісень, почутих
3 жовтня 1846 р. датовані записи українських народних пісень, почутих
Дискуційним лишається питання про перебування Шевченка в с. Вербка
Дискуційним лишається питання про перебування Шевченка в с. Вербка
Тут, на Волині й Поділлі записані ним народні пісні: «Ой сидить козак
Тут, на Волині й Поділлі записані ним народні пісні: «Ой сидить козак
25 листопада 1846 р. знайомий Шевченка художник Капітон Павлов подав
25 листопада 1846 р. знайомий Шевченка художник Капітон Павлов подав
21 лютого 1847 р. міністр освіти С.Уваров повідомив куратора округи
21 лютого 1847 р. міністр освіти С.Уваров повідомив куратора округи
В січні 1847 р. побував Шевченко у родині білозерських в їх маєтках
В січні 1847 р. побував Шевченко у родині білозерських в їх маєтках
Деякий час Шевченко жив у с. Бігачі Городнинського повіту у маєтку
Деякий час Шевченко жив у с. Бігачі Городнинського повіту у маєтку
«Несмотря на такой короткий срок, поэт успел приобрести расположение к
«Несмотря на такой короткий срок, поэт успел приобрести расположение к
Тарас Григорович виявляв непослабний інтерес до питань розвитку науки,
Тарас Григорович виявляв непослабний інтерес до питань розвитку науки,
Сучасники відзначають в своїх спогадах пристрасть Шевченка до музики
Сучасники відзначають в своїх спогадах пристрасть Шевченка до музики
Використана література
Використана література

Презентация на тему: «Тарас Григорович Шевченко». Автор: секртар. Файл: «Тарас Григорович Шевченко.ppt». Размер zip-архива: 6125 КБ.

Тарас Григорович Шевченко

содержание презентации «Тарас Григорович Шевченко.ppt»
СлайдТекст
1 Тарас Григорович Шевченко

Тарас Григорович Шевченко

Новополтавська ЗОШ І-ІІІ ступенів Виконавець: вчитель української мови та літератури Захарова Віра Федорівна

Невідомі сторінки…

2 В листі з заслання 22 жовтня 1847 р. до А. Лизогуба Шевченко згадав

В листі з заслання 22 жовтня 1847 р. до А. Лизогуба Шевченко згадав

малюнок київського саду: «Шкода, що я не покинув тоді у вас рисунок київського саду, бо він і всі, що були при мені, пропали. У І. І. Фундуклея». Про малювання Золотих воріт згадано у О. Чужбинського. Малюнки печер і лаврських старців не збереглися. Після арешту Шевченка портфель з його малюнками залишився у м. Сажина. Про це поет писав у заслання до А. Лизогуба 11 грудня 1847 р.: «… Не знаю, де він дів мою портфель з рисунками дрібними, там цілий жмут їх було. Як побачите його, то спитайте, та й візьміть до себе…» Ми так і не знаємо, чи це були ті малюнки, про які згадував О.Чубинський і сам Шевченко в листі до І.Фрундуклея, чи ще якість інші, нам зовсім невідомі.

Сад у Києві. Графюра середини ХІХ ст.

І. Лизогуб. Портрет роботи Т.Шевченка. 1846.

3 Кінець травня 1843 р. Шевченко прожив у Качанівці

Кінець травня 1843 р. Шевченко прожив у Качанівці

Можливо, тоді ж він виїжджав і в інші сусідні села: Сокиринці (маєток Г.Галагана, з яким поет був знайомий), Григорівку ( маєток Петра Скоропадського, якому на засланні присвячено вірш «П.С.»), де він побачив аналогіні з Качанівкою картини. Можливо він відвідав Дігтярі, Іваницю, Іржавець, Ічню, Батурин, Власівку.

Поміщицька садиба в с. Качанівці. Малюнок О.Кунавіна. Перша половина ХІХ ст.

4 З Качанівки Шевченко виїхав до Києва

З Качанівки Шевченко виїхав до Києва

Він оглянув його історичні пам'ятки, милувався краєвидами. З ним постійно був альбом, початий ще в Петербурзі. Слідом за петербурзькими малюнками першим етюдом на Україні був рисунок олівцем «У Києві», на якому зображено берег Дніпра й низку людських постатей (УІІ, 160). Пізніше зроблено ще один подібний етюд, але вже без людських постатей (УІІ, № 165). Ці та інші етюди лягли потім в основу офорта «У Києві». Намалював він також «Краєвид Києва» - Володимирську гірку, орієнтовано з того місця, де нині міститься філармонія (УІІ, № 169). Оглядаючи лавру, Шевченко зробив в альбомі начерк олівцем «Дальні печери Києво-Печерської лаври» (УІІ, №172), а переїхавши на лівий берег Дніпра, намалював олівцем лаврську дзвіницю та інші лаврські будови ( «Київ з-за Дніпра» - УІІ, № 174).

ЦЕРКВА ВСІХ СВЯТИХ У КИЄВОПЕЧЕРСЬКІЙ ЛАВРІ. Сепія (ІУ – ІХ 1846 р.)

5 На окремому аркуші, вирваному, очевидно, з альбома, виконано цілком

На окремому аркуші, вирваному, очевидно, з альбома, виконано цілком

закінчений малюнок олівцем «Видубецький монастир» ( УІІ, № 81), що ліг потім в основу однойменного офорта. Немає сумніву, що Шевченко оглянув й інші історичні місця Києва. Познайомився він у Києві з професором університету М. Максимовичем, про якого чув в Петербурзі, читаючи видані ним збірки українських народних пісень (1827, 1834). Від Максимовича Шевченко міг почути багато цікавих і потрібних йому відомостей у зв'язку з майбутніми подорожами до Межигір'я, на Хортицю, на місце, де була Запорізька Січ, а також у зв'язку із підготовкою офортів на історичні теми в альбомі «Живописная Украина».

Видубецький монастир. Офорт Т.Шевченка. 1844

6 На початку червня Шевченко познайомився з П.Кулішем, який тоді

На початку червня Шевченко познайомився з П.Кулішем, який тоді

учителював у Києві на Подолі. Разом вони виїхали у Межигір'я, оглянули монастир, історія якого була щільно пов'язана з Запорізькою Січчю. На стінах монастиря були портрети Богдана Хмельницького та Семена Палія. В альбомі Шевченка є малюнок олівцем: « Києво-Межигірський монастир» (УІІ, № 292), а також записи українських народних пісень про Палія, Бондаренка, Левченка, деякі з них рукою П.Куліша (УІ, 257-258).

Шевченко працював у цей час над ескізами до офорта «Судня рада» (УІІ, №180,184). На третьому ескізі, де є кінець запису народної пісні, рукою П.Куліша зафіксовано точну дату перебування Шевченка в Межигір'ї: «1843, июня 13, в ночи на плыту, на Днепрь против Межигорского монастыря» (УІІ, № 193).

Шевченко розповів П.Кулішеві історичний народний переказ про обряд прощання запорожців із світом перд тим, як іти на спочинок у Межигірський монастир ( УІ, 259-260). Куліш записав цей переказ і згодом надрукував у своїй збірці «Украинские народные предания» (1847), а пізніше П.Куліш використав у романі «Чорна рада», а Шевченко – в поемі «Чернець».

Т.Г.Шевченко на плоту біля Межигіря. Картина Г.Магметова. 1956.

7 Велике серце поета особливо розкривалося у ставленні до дітей

Велике серце поета особливо розкривалося у ставленні до дітей

Той же О.Чужбинський згадував: «Большое удовольствие доставляли Шевченко крестьянские дети, которые в деревнях обыкновенно целые дни проводят на улице. Т.Г. не раз садился к ним в кружок и, ободрив пугливое общество, рассказывал им сказки, пел детские песни, которых знал множество, серьезно делал пищалки и вскоре приобретал привязанность всех ребятишек».

Т.Шевченко на етюдах біля Золотих воріт у Києві. Малюнок В.Касіяна. 1950.

8 Уже надвечір О.Чужбинський зайшов за Шевченком і побачив таку картину:

Уже надвечір О.Чужбинський зайшов за Шевченком і побачив таку картину:

« Т.Г. разостлал свой цветной платок, на который посадил трехлетнюю девочку и из лоскутков бумажки делал ей какую-то игрушку. Он рассказал мне свое приключение. Часу в пятом Т.Г. сидел и работал, как за валом внизу послышался детский плач, на который он сперва не обратил внимания. Но плач не умолкал и становился сильнее. Место пустое. Шевченко не выдержал, пошел по гребню вала и взглянул вниз. Во рву сидело дитя и жалобно плакало. Возле ни души, лишь несколько телят паслись в отдалении. Он пробежал шагов двадцать, - никого. Нечего делать, надо было спуститься и взять ребенка. Девочка перепугалась и заплакала еще сильнее. Успокоив ее, насколько было можно, Т.Г. понес свою находку к Золотым воротам. Ему как-то удалось забавить ее, но добиться толку не было никакой возможности, потому что девочка лепетала «мама», «няня» и больше ни слова. Давал ей бублик, но дитя не могло укусить и все повторяло только «мама», «няня». Т.Г. не знал, что делать. Два-три прохожих постояли, посмотрели и не признали девочки, а ему и не хотелось утерять чудного освещения и вместе жаль было оставлять девочку возле себя в жертву страха и, конечно, голода. Я пришел кстати и тотчас же отправился в соседние дома, которых было вблизи весьма немного. Нигде, однако же, не знали девочки. Положение становилось затруднительным. Мы решились идти домой и объявить в полиции. Я взял портфель, Т.Г. ребенка, и таким образом дошли мы до Софийского собора. Молодая женщина в домашнем костюме, с испуганным видом выбежала из переулка и, увидя нас, бросилась к нам навстречу. -Мати!- сказал Шевченко и, не говоря ей ни слова, подал ребенка».

9 21 вересня 1846 р. Шевченко одержав від Археографічної комісії велике

21 вересня 1846 р. Шевченко одержав від Археографічної комісії велике

і серйозне доручення, серед яких було таке: «Отправьтесь в Почаевскую Лавру и там снимите: а) общий наружный вид Лавры; б) внутренность храма; в) вид на окрестность с террасы. Все собранные вами сведения, описания и рисунки по возвращении Вашем в Киев представить ко мне» ( підпис генерал-губернатора)

Почаївська лавра зі сходу. Малюнок Т.Шевченка. 1846.

10 3 жовтня 1846 р. датовані записи українських народних пісень, почутих

3 жовтня 1846 р. датовані записи українських народних пісень, почутих

від учителя Петра Чуйкевича в м.Кам'янці-Подільському: «Пливе щука з Кременчука, тече собі стиха», «Зійшла зоря ізвечора, да й не назорилася», «Ой Кармелюче, по світу ходиш». З Кам'янця Шевченко виїхав до Почаєва, містечка Кременецького повіту на Волині, де 1771 р. збудовано лавру. Тут він згідно з завданням намалював чотири акварелі: «Почаївська лавра з півдня», «Почаївська лавра з заходу», «Собор Почаївської лаври» (внутрішній вигляд) і «Вид на околиці з тераси Почаївської лаври». Хоч акварелі виконано на замовлення, але на всіх малюнках позначився загальнимй принцип Шевченка – художника: він не любив природу, не оживленного постаттю людини. Цей принцип можна простежити маййже в усіх малюнках Шевченка, де зображено історичні пам'ятки. З Почаєва поет поїхав до Кременця, Острога, Дубна.

Готель Почаївської лаври, де зупинявся Т.Шевченко в 1846 р. Фото. 1957.

11 Дискуційним лишається питання про перебування Шевченка в с. Вербка

Дискуційним лишається питання про перебування Шевченка в с. Вербка

біля Ковеля й с. Секунь. Свого часу М. Шугуров повідомляв, що художник ще намалював церкву в с. Вербка, де поховано А. Курбського, та церкву в с.Секунь. в академічному виданні в розділі «Незнайдені твори» про ці два малюнки не згадуються. Проте й досі в літературі йде мова про перебування Шевченка в цих місцевостях. Восени 1846 р. Т.Шевченко намалював сепію «Синагога». Поет об'їхав майже всю Україну. Ці історичні пам'ятки викликали у Шевченка низку соціальних асоціацій.

12 Тут, на Волині й Поділлі записані ним народні пісні: «Ой сидить козак

Тут, на Волині й Поділлі записані ним народні пісні: «Ой сидить козак

та на дорозі», «Ой поздоров, боже, царя Микольця», «Чи не це ж тая кумася», « І в баби душа не з лопуцька», «Полюбила москаля», «Козак козаком», « Ой хоч маю, пане-брате», «Не разом Краков збудований», «Ой піду я до церковці», «Ой за пана Браницького орали волами», «Дітки, дітки», «Зажурився бідний сірома», « А в городі в Самарі», «Ой сидить пугач та на могилоньці», «Чи я ж тобі не казала».

13 25 листопада 1846 р. знайомий Шевченка художник Капітон Павлов подав

25 листопада 1846 р. знайомий Шевченка художник Капітон Павлов подав

до Куратора Київської шкільної округи прохання увільнити його з посади вчителя малювання в Київському університеті. 27 листопада Шевченко подає прохання на ім'я куратора Київської учбової округи О. Траскіна про призначення на цю посаду: «Окончив курс учения в императорской Академии художеств в классе профессора истории Карла Брюллова и посвятив себя преимущественно изучению художественной старины нашего отечества, я бы желал» употребить приобретенные мною в искусстве сведения на образование в оном молодых людей по тем самым началам, какие я усвоил себе под руководством знаменитого моего учителя, а потому осмеливаюсь покорнейше просить В. Превосходительство определить меня на открывшуюся вакансию учителя рисования в университете св. Владимира, где я, кроме преподавания живописи, обязуюсь исполнять безвозмездно все поручения начальства по части литографирования».

Київський університет. Малюнок М.Сажина. 1846.

14 21 лютого 1847 р. міністр освіти С.Уваров повідомив куратора округи

21 лютого 1847 р. міністр освіти С.Уваров повідомив куратора округи

про затвердження Шевченка на посаді вчителя малювання. Про це ж укінці лютого М.Костомаров сповіщав у листі Шевченка, але листа цього поет, виїхавши з Києва, не ожержав. Проте деякі сучасники (І. Клопотовський, А. Солтановський) називали Шевченка своїм професором малювання в Київському університеті. Студенти, знаючи про затвердження художника на цій посаді з поваги до Шевченка називали його професором малювання.

4 грудня куратор О. Траскін запитав думку ректора Київського університету про можливість призначення Шевченка. 6 грудня ректор відповів згодою, хоч на цю посаду було чимало претендентів. Поет 10 грудня подав на імя генерал-губернатора Д.Бібікову прохання дозволити одночасно працювати вчителем малювання і залишитись на посаді співробітника Археографічної комісії.

Будинок у Києві, в якому жив Т.Шевченко в 1846 р. Фото.

15 В січні 1847 р. побував Шевченко у родині білозерських в їх маєтках

В січні 1847 р. побував Шевченко у родині білозерських в їх маєтках

Мотронівці й Миколаєві. Тоді намальовано портрет сина Білозерського (до нас не дійшов). Шевченко був душею товариства. З натхненням виконував свою улюблену пісню: Ой зійди, зійди, зіронька та вечірняя, Ой вийди, вийди, дівчинонька моя вірная… Співав і інші любі йому пісні: « У Києві на риночку», «Ой горе, горе, який я вдався», «Де ж ти ти, доню, барилася?» 28 січня 1847 р. пісні, які співав поет, були записані з його уст до альбома Білозерських.

16 Деякий час Шевченко жив у с. Бігачі Городнинського повіту у маєтку

Деякий час Шевченко жив у с. Бігачі Городнинського повіту у маєтку

князя М.І. Кейкуатова, який запросив художника намалювати портрет членів його родини. Є деякі цікаві деталі про перебування поета в сім'ї князя. Познайомились вони ще 1843 р. в Яготині, бував у с. Бігачі Шевченко й 1846 р. Тут у березні-квітні 1847 р. намальовано олійний портрет Єлизавети Василівни Кейкуатової, яка походила з родини Лукашевичів, і груповий портрет олівцем дітей Кейкуатових: Варвари, Віри та Михайла.

Портрет княгині Кейкуатової. 1847 р.

17 «Несмотря на такой короткий срок, поэт успел приобрести расположение к

«Несмотря на такой короткий срок, поэт успел приобрести расположение к

себе всего дворового и служащего люда. Одет он был плохо…, скудные пожитки его помещались в маленьком, ветхом чемоданчике; но зато этот удивительный человек обладал другими богатствами – умом и сильною любовью к трудящемуся народу. Каждый вечер, после дневных работ, вокруг поэта собирались все служащие княжеской «экономии». Шевченко что-нибудь читал или рассказывал и при том так интересно, что все слушали с большим вниманием. Приветливый и словоохотливый с простыми тружениками, Т.Г. заметно не любил оставаться долго среди «господ» и избегал княжеских хором, хотя его туда часто приглашали, тем более, что к князю приезжали соседние помещики с желанием посмотреть, как на диковинку, на знаменитого в то время Кобзаря» 4 квітня 1847 р. поет виїхав до Києва.

Т.Г. Шевченко серед селян на Україні. Автолітографія В.Касіяна. 1939 р.

18 Тарас Григорович виявляв непослабний інтерес до питань розвитку науки,

Тарас Григорович виявляв непослабний інтерес до питань розвитку науки,

до загальних проблем світобудови та природознавства. В перші дні повернення до Петербурга з великим зацікавленням слухав лекції з геології професора Роде. Про ці лекції поет відзивався дуже позитивно: «Лекция мироздания прекрасна». Це була остання лекція Роде. Публічні наукові виступи професора було припинено, а причетним до цього був митрополит перебурзький Григорій, який надіслав спеціальну скаргу до обер-прокурора синоду..

Вид Петербурга. Гравюра В.Патерсена 1799 р.

Вид басейну Самсона з фонтанами і каскадами у Петергофі. Гравюра за малюнком М. Шапошникова

Вид басейну Самсона з фонтанами і каскадами в Петергофі. Гравюра за малюнком М.Шапошникова

19 Сучасники відзначають в своїх спогадах пристрасть Шевченка до музики

Сучасники відзначають в своїх спогадах пристрасть Шевченка до музики

М. Микешин писав: «Музыку любил он страстно, особенно пение… Глубоко почитал Даргомыжского; Глинку боготворил.» Зустрічався з композитором Мусоргським, талановитим польським піаністом і композитором Антонієм Контським, який заснував у Петербурзі в 1857 році школу фортепіанної гри.

М. Глінка

20 Використана література

Використана література

Упорядники: В.Х. Косян, Д.Ф. Красицький, Г.П. Паламарчук, К.В.Чумак. Тарас Шевченко. Життя і творчість у портретах, ілюстраціях, документах. Державне учбово-педагогічне видавництво “Радянська школа”. Київ 1960. Є.П.Кирилюк, Є.С. Шабліовський, В.Є. Шубравський. Т.Г. Шевченко. Біографія. “Наукова думка” Київ 1964 р. Упорядники: В.Х.Косян, Г.П.Паламарчук, О.І. Поляничко, К.В.Чумак.Тарас Шевченко. Життя і творчість у документах, фотографіях, ілюстраціях. “Радянська школа” 1991 р.

«Тарас Григорович Шевченко»
http://900igr.net/prezentacija/literatura/taras-grigorovich-shevchenko-213482.html
cсылка на страницу

Шевченко

8 презентаций о Шевченко
Урок

Литература

183 темы
Слайды
900igr.net > Презентации по литературе > Шевченко > Тарас Григорович Шевченко